надтороси
надторо́си
Ів, мн., інд.-авт. Похідне від над і тороси.
...оце світіння полохких світань
світів жертовних, що мене запалює
всенепогасним і ламким, як крига,
огнем співучих надторосів — криг. (П-1:80).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me