надтороси

надторо́си

Ів, мн., інд.-авт. Похідне від над і тороси.

...оце світіння полохких світань

світів жертовних, що мене запалює

всенепогасним і ламким, як крига,

огнем співучих надторосів — криг. (П-1:80).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me