нетяга

И, ч., розм. Бідна, неімуща людина.

Гасав нетяга на коні

в зеленім лузі,

він кілька літ, не кілька днів

в турецькій жив нарузі. (П-2:217).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетяга — нетя́га іменник чоловічого роду, істота бідна людина розм. Орфографічний словник української мови
  2. нетяга — див. бездомний; бідний; бідолаха; волоцюга; нещасливий Словник синонімів Вусика
  3. нетяга — -и, ч., розм. Бідна, неімуща людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нетяга — НЕТЯ́ГА, и, ч., розм. Бідна, нестатковита людина. Воно [багатство] зробило одних неробами, інших – вічними нетягами (П. Колесник); – Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  5. нетяга — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. нетяга — Нетя́га, -ги, -зі; -тя́ги, -тя́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нетяга — НЕТЯ́ГА, и, ч., розм. Бідна, неімуща людина. Воно [багатство] зробило одних неробами, інших — вічними нетягами (Кол., Терен.., 1959, 227); — Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (Добр., Очак. розмир, 1965, 217). Словник української мови в 11 томах