Ной

Я, ч. За Старим Заповітом герой повіствування про всесвітній потоп, врятований праведник і будівник ковчега.

Наречи себе Ноєм і подайся уплав.

Що ж такого ти скоїв, аби світу не мав? (П-2:54).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ной — -я, ч. За біблійною легендою – праведник, який був урятований разом із сім'єю під час всесвітнього потопу і через своїх синів став родоначальником людських рас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Ной — За Біблією один з патріархів Ізраїля; батько Сима, Хама і Яфета, родоначальників трьох людських рас; побудував Ковчег і був урятований разом з родиною від потопу. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Ной — Ной, Но́я, Но́єві. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)