ной
-я, ч.
За біблійною легендою – праведник, який був урятований разом із сім'єю під час всесвітнього потопу і через своїх синів став родоначальником людських рас.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ной — Я, ч. За Старим Заповітом герой повіствування про всесвітній потоп, врятований праведник і будівник ковчега. Наречи себе Ноєм і подайся уплав. Що ж такого ти скоїв, аби світу не мав? (П-2:54). Словник поетичної мови Василя Стуса
- Ной — За Біблією один з патріархів Ізраїля; батько Сима, Хама і Яфета, родоначальників трьох людських рас; побудував Ковчег і був урятований разом з родиною від потопу. Універсальний словник-енциклопедія
- Ной — Ной, Но́я, Но́єві. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)