одволоданий
одволо́даний
А, -е. Дієпр. пас. до одволодати.
Бо, одволоданий, не прихистиш
душі, що зупинилась при порозі
назнаменовань, при сліпучім розі
заломів долі. (П-2:21).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me