одволоданий

одволо́даний

А, -е. Дієпр. пас. до одволодати.

Бо, одволоданий, не прихистиш

душі, що зупинилась при порозі

назнаменовань, при сліпучім розі

заломів долі. (П-2:21).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me