окрайсвіт
окрайсві́т
У, ч., інд.-авт. Похідне від (о)край і світ — на краю світу.
Десь окрайсвіту тінь забута бродить,
та тінь, котрою я себе зберіг. (ЧТ:106);
Ми лише були
за окрайсвітом, за проваллям серця,
за вирвами днедавніх спроневір
зажебонів мій світ... (ЧТ:123).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me