окрайсвіт

окрайсві́т

У, ч., інд.-авт. Похідне від (о)край і світ — на краю світу.

Десь окрайсвіту тінь забута бродить,

та тінь, котрою я себе зберіг. (ЧТ:106);

Ми лише були

за окрайсвітом, за проваллям серця,

за вирвами днедавніх спроневір

зажебонів мій світ... (ЧТ:123).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me