осорома

осоро́ма

И, ж., рідко. Те саме, що сором.

З перерізаним горлом, як півень,

відчайдушно лопоче крильми,

осоромою тільки й живий він

і розверстими навстіж грудьми. (ЧТ:50).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осорома — осоро́ма іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осорома — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  3. осорома — -и, ж., рідко. Те саме, що сором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осорома — ОСОРО́МА, и, ж., рідко. Те саме, що со́ром 1, 2. Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине... Але хай поб'є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. осорома — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
  6. осорома — ОСОРО́МА, и, ж., рідко. Те саме, що со́ром. Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Але хай поб’є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (Рильський, III, 1961, 317). Словник української мови в 11 томах