отінити

Юю, -юєш, док., перех. Те саме, що затінювати, вкрити тінню; пор. осінити, ославити.

Досить:

гулкої порожнечі я сягнув

і зупинився. Вигорілий простір

отінив свічку – болю епіцентр. (ЧТ:146).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отінити — отіни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отінити — див. отінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отінити — ОТІНИ́ТИ див. оті́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. отінити — ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Словник синонімів української мови
  5. отінити — ОТІНИ́ТИ див. оті́нювати. Словник української мови в 11 томах