ошмаття

ошма́ття

Я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті.

Бо є ось воно — ошмаття існування!

Це гноття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ.:106).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошмаття — ошма́ття іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ошмаття — див. залишок; одяг Словник синонімів Вусика
  3. ошмаття — -я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошмаття — ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Обривки, шматки, клапті. Люди змагалися з вогнем врукопаш .. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар); * Образно. З-під валянок вилітало ошмаття снігу (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
  5. ошмаття — ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Люди змагалися з вогнем врукопаш.. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (Гончар, І, 1954, 486). Словник української мови в 11 томах