ошмаття
ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті.
Люди змагалися з вогнем врукопаш.. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (Гончар, І, 1954, 486).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошмаття — ошма́ття іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- ошмаття — див. залишок; одяг Словник синонімів Вусика
- ошмаття — -я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошмаття — Я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гноття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ.:106). Словник поетичної мови Василя Стуса
- ошмаття — ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Обривки, шматки, клапті. Люди змагалися з вогнем врукопаш .. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар); * Образно. З-під валянок вилітало ошмаття снігу (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах