1. Словник поетичної мови Василя Стуса

плоскінний

плоскі́нний

А, -е. Виготовлений з плосконі.

Заснеш — і волохаті, як клубки,

намотані віками, глухо бродять

плоскінні сни (ЗД:49);

Дарунок ваш – плоскінний, ніби зашморг. (Т.1, кн.2:123).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плоскінний — пло́скінний прикметник плоскі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плоскінний — -а, -е. Прикм. до плоскінь. || Вигот., зробл. з плосконі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плоскінний — Плоскі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плоскінний — ПЛОСКІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пло́скінь; // Вигот., зробл. з плосконі. У білій плоскінній сорочці По пасіці ходе [ходить] дідок (І. Манжура); Сонце з причілкового вікна впало на плоскінну білясту основу (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  5. плоскінний — ПЛОСКІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пло́скінь; // Вигот., зробл. з плосконі. У білій плоскінній сорочці По пасіці ходе дідок (Манж., Тв., 1955, 40); Сонце з причілкового вікна впало на плоскінну білясту основу (Цюпа, Три явори, 1958, 10). Словник української мови в 11 томах
  6. плоскінний — Плоскінний, -а, -е Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати. Мет. Словник української мови Грінченка