1. Словник поетичної мови Василя Стуса

повечір'я

повечі́р'я

Я, с., інд.-авт. Похідне від по... і вечір.

І над тим над вишневим, над карим твоїм повечір'ям,

як веселка тремка, лазуровий твій усміх сумний

затріпоче... (ЧТ:116).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повечір'я — повечі́р'я іменник середнього роду вечір рідко Орфографічний словник української мови
  2. повечір'я — -я, с., рідко. Те саме, що вечір 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повечір'я — ПОВЕЧІ́Р'Я, я, с., рідко. Те саме, що ве́чір 1. Солов'ї .. тьохкали всюди, і від їхнього співу дзвеніло повечір'я (П. Панч); Над полями спускаються вечірні сутінки. Пізнім повечір'ям чути, як лускається перезрілий колос, журно сиплеться зерно на землю (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. повечір'я — ВЕ́ЧІР (частина доби від кінця дня до початку ночі), ПОВЕЧІ́Р'Я рідше, ВЕЧОРИ́НА діал. За роботою непомітно кінчався день і заходив вечір (С. Чорнобривець); Між осокорами в повечір'ї здалася (Любов Прохорівна) білою тінню (І. Словник синонімів української мови