подощів'я

подощі́в'я

Я, с., інд.-авт. Похідне від по... і дощ.

Це спокій Людмили? Це самозречення Валі?

Це нестерпна жага подощів'я? (Т.1,кн.2:190).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me