почезати

почеза́ти

Аю, -аєш, недок., неперех., розм. Те саме, що зникати.

Смерть розлетілася на друзки,

замерехтіла в сотні днів.

Схотів почезнути? А дзуски!

А що ти на віку зробив? (ЧТ:49);

Тепер буремній укорись сваволі,

котра провадить у новім житті,

де почезають всі орієнтири,

де тільки небо, і земля, і ти. (ЧТ:69).