припочаток

припоча́ток

У, ч, інд.-авт. Те саме, що початок.

Набухле серце облютус —

як не урветься твій терпець,

і вже в мені многолітує,

мов припочаток і кінець. (ЧТ:103);

Тим себе тіш,

що більше не буде ні стежки, ні кладки,

що ти припочаток усіх припочатків (ЧТ:165).