приск
Ску, ч., рідко. Гарячий попіл з жаром; жар.
Як сонце посмерку пече!
Як приском обдає! (ЗД:89).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приск — приск: жаръ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- приск — приск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- приск — Жар, р. грань; п! ПОПІЛ. Словник синонімів Караванського
- приск — див. попіл Словник синонімів Вусика
- приск — див. присок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приск — ПРИСК див. при́сок. Словник української мови у 20 томах
- приск — вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому. Завдати неприємностей кому-небудь. (Економ:) Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко); (Михайло:) Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра!... Фразеологічний словник української мови
- приск — ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Словник синонімів української мови
- приск — ПРИСК див. при́сок. Словник української мови в 11 томах