приск

Ску, ч., рідко. Гарячий попіл з жаром; жар.

Як сонце посмерку пече!

Як приском обдає! (ЗД:89).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приск — приск: жаръ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. приск — приск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. приск — Жар, р. грань; п! ПОПІЛ. Словник синонімів Караванського
  4. приск — див. попіл Словник синонімів Вусика
  5. приск — див. присок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. приск — ПРИСК див. при́сок. Словник української мови у 20 томах
  7. приск — вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому. Завдати неприємностей кому-небудь. (Економ:) Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко); (Михайло:) Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра!... Фразеологічний словник української мови
  8. приск — ПО́ПІЛ (легка пилоподібна, перев. сіра маса, що залишається після згоряння чого-небудь), ЗОЛА́, СПУЗ (СПУ́ЗА) діал.; ПРИ́СОК (ПРИСК рідше) (гарячий попіл з жаром); ПРАХ (від спаленого тіла людини). Словник синонімів української мови
  9. приск — ПРИСК див. при́сок. Словник української мови в 11 томах