підпадьом
підпадьо́м
Незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).
Зима, і сніг, і соловей
співає — підпадьом...( ЗД:118);
...і це відьомське – з жита — підпадьом
перелякалось. (ЧТ:65).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me