підпадьом

підпадьо́м

Незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).

Зима, і сніг, і соловей

співає — підпадьом...( ЗД:118);

...і це відьомське – з жита — підпадьом

перелякалось. (ЧТ:65).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me