1. Словник поетичної мови Василя Стуса

пікколо

пі́кколо

(італ. piccolo, букв. – маленький), незм., муз. Назва найменшого за розмірами і найвищого за звучанням музичного інструмента будь-якого типу.

...і ластівок ласкаве чорне пікколо

ліпилось як гніздо до етажа... (ЗД:52).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікколо — невідм., с. Найменший за розмірами і найвищий за звучанням музичний інструмент певного виду. || Назва малої флейти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пікколо — (іт. piccolo — малий, маленький) — 1. Музичні інструменти будь-якої родини, що відрізняються найменшими розмірами та більш високим розташуванням звуковисотного діапазону, ніж основний різновид (П.-скрипка, П.-кларнет, П.-домра і т.д.). 2. Поширена назвафлейти — пікколо. Словник-довідник музичних термінів
  3. пікколо — ПІ́ККОЛО, невідм., с. Найменший розміром і найвищий звучанням музичний інструмент певного виду; // Коротка назва малої флейти. Словник української мови у 20 томах
  4. пікколо — пі́кколо (італ. piccolo, букв. – маленький) музичний інструмент, найменший за розмірами і найвищий за звучанням (напр., маленька флейта). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пікколо — ПІ́ККОЛО, невідм., с. Найменший розміром і найвищий звучанням музичний інструмент певного виду; // Коротка назва малої флейти. Словник української мови в 11 томах