радосте-жалі
ра́досте-жалі
Радосте-жалів, мн., інд.-авт. Похідне від радість і жаль.
...де розкошує маячня
моїх далеких недобутих марень
в калейдоскопі радосте-жалів,
над вежею стожальної покари
стрілою давніх і незбутніх днів... (ЧТ: 154).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me