радосте-жалі

ра́досте-жалі

Радосте-жалів, мн., інд.-авт. Похідне від радість і жаль.

...де розкошує маячня

моїх далеких недобутих марень

в калейдоскопі радосте-жалів,

над вежею стожальної покари

стрілою давніх і незбутніх днів... (ЧТ: 154).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me