ретязь

ре́тязь

Я, ч., заст. Ланцюг. ◊ Увірвався ретязь – кінчилось терпіння.

Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,

як перламутри досвітків смеркальних

чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретязь — Ре́тязь: — завіса для дверей [5;7] — залізний засув. (Ів.Фр.) [VII] — залізний засув [17;51,VI] — залізний засув до дверей, ланцюг [XI] — ланцюг; залізний засув [II] Словник з творів Івана Франка
  2. ретязь — ре́тязь іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. ретязь — див. вірьовка; ланцюг Словник синонімів Вусика
  4. ретязь — -я, ч., заст. Ланцюг. || тільки мн. Кайдани. || діал. Залізний засув. Увірвався ретязь — кінчилось терпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ретязь — РЕ́ТЯЗЬ, я, ч., заст. Ланцюг. [Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать... Ось як списав спину (Підніма сорочку і показує) (М. Словник української мови у 20 томах
  6. ретязь — увірва́вся ре́тязь. Вичерпалось терпіння. (Анна:) Я тому замкнулася в твердиню неприступну, щоб не посмів ніхто сказать: “Ба, звісно, зраділа вдівонька,— ввірвався ретязь!” (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  7. ретязь — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл. Словник синонімів української мови
  8. ретязь — РЕ́ТЯЗЬ, я, ч., заст. Ланцюг. [Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину. (Підніма сорочку і показує) (Кроп. Словник української мови в 11 томах