1. Словник поетичної мови Василя Стуса

реля

ре́ля

І, перев. мн., діал. Гойдалка.

Болото — аж гримить,

а сонця спах – опукою на релях. (ЗД:129).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реля — ре́ля іменник жіночого роду ліра; гойдалка рідко Орфографічний словник української мови
  2. реля — -і, ж., рідко. 1》 заст. Ліра. 2》 перев. мн., діал. Гойдалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реля — = риля білоруська, південноросійська, українська назва колісної ліри і походить від неї. Словник-довідник музичних термінів
  4. реля — РЕ́ЛЯ, і, ж. 1. заст. Ліра. Дедалі моя популярність зростала. Купив собі у старця релю і вечорами на шкільних ґанках виспівував під її звуки: “Катерино, вража мати”, збираючи коло школи ярмарок (С. Словник української мови у 20 томах
  5. реля — ГО́ЙДАЛКА (споруда, на якій гойдаються для розваги), ГО́ЙДАНКА, КОЛИ́СКА діал., ОРЕ́ЛЯ (РЕ́ЛЯ) перев. мн., заст. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю. Словник синонімів української мови
  6. реля — Ре́ля, -лі (у лірників) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реля — РЕ́ЛЯ, і, ж., рідко. 1. заст. Ліра. Дедалі моя популярність зростала. Купив собі у старця релю і вечорами на шкільних гонках виспівував під її звуки: «Катерино, вража мати», збираючи коло школи ярмарок (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. реля — Реля, -лі ж. 1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться. Лебед. у. 2) = ліра. О. 1861. V. 52. Словник української мови Грінченка