розбратаний

розбра́таний

А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. теп. ч. до розбратати – перервати, припинити дружбу, посварити кого-небудь з кимсь.

Розбратані протипотоки

'дне одного наздоганяють,

годують себе проминанням

заказаних долею стріч. (П-1:86).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me