розбратаний
розбра́таний
А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. теп. ч. до розбратати – перервати, припинити дружбу, посварити кого-небудь з кимсь.
Розбратані протипотоки
'дне одного наздоганяють,
годують себе проминанням
заказаних долею стріч. (П-1:86).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me