розвесіння

розвесі́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від весна.

Нашорошений пролісок —

Ніби зайчик уважний

До вітрів і до шереху

Розвесіння гіркого! (Кр:214).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвесіння — див. весна Словник синонімів Вусика