розвесіння
розвесі́ння
Я, с., інд.-авт. Похідне від весна.
Нашорошений пролісок —
Ніби зайчик уважний
До вітрів і до шереху
Розвесіння гіркого! (Кр:214).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвесіння — див. весна Словник синонімів Вусика