розлукостріча
розлукострі́ча
І, ж., інд.-авт. Похідне від розлука і стріча (зустріч).
Розлукостріче і не-
пусти і зупини,
і вже навіки поверни —
бодай мене — мені! (ЗД: 118).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
розлукострі́ча
І, ж., інд.-авт. Похідне від розлука і стріча (зустріч).
Розлукостріче і не-
пусти і зупини,
і вже навіки поверни —
бодай мене — мені! (ЗД: 118).