самодосада

самодоса́да

И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і досада.

...в мить крутого самопочезання

він надто пильно стежив шлях утрат, -

лиш так його спотворило дерзання

тим виразом вибачливих жалів,

самодосад... (П-1:55).