самодоходження

самодохо́дження

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і доходження.

Там крила птаства рясно миготіли,

мережилася зелень дивновзором,

а душу вже поймав самодоходжень

зухвалий холод і зухвалий жах. (П-2:118).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me