самозагасання

самозагаса́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і загасання.

А ти живеш навпомацки — і тільки.

Самопізнання самозагасання. (ВЦ:174).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me