самоозирання

самоозира́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і озирання.

Збавляння

самого себе. Краща з благостинь.

З надгір'я налягла на тебе тінь,

неначе горя самоозирання? (ЧТ:188).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me