самообмеження

Значення в інших словниках

1. самообмеження — самообме́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. самообмеження — -я, с. Добровільне обмеження своїх потреб, інтересів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самообмеження — САМООБМЕ́ЖЕННЯ, я, с. Добровільне обмеження своїх потреб, інтересів і т. ін. З роками артист [Гнат Юра] більш строго ставиться до своєї творчості, він стає на шлях суворого самообмеження, граючи переважно комедійні ролі, часом з яскравим драматичним підтекстом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. самообмеження — САМООБМЕ́ЖЕННЯ, я, с. Добровільне обмеження своїх потреб, інтересів і т. ін. З роками артист [Гнат Юра] більш строго ставиться до своєї творчості, він стає на шлях суворого самообмеження, граючи переважно комедійні ролі, часом з яскравим драматичним підтекстом (Мист., 2, 1966, 20). Словник української мови в 11 томах