самоокупація

самоокупа́ція

Ї, ж., інд.-авт. Похідне від само... і окупація.

Ця самоокупація душі,

оця облуда людяності, може,

страшніша за злочинство. (ЧТ:112).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me