самоофіра

самоофі́ра

И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і офіра.

...перейде крізь страстотерпця тіні

пророк, свого цураючись лиця,

в передчуванні віщого кінця

самоофіри й самовоскресіння. (П-2:150).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me