самоофіра
самоофі́ра
И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і офіра.
...перейде крізь страстотерпця тіні
пророк, свого цураючись лиця,
в передчуванні віщого кінця
самоофіри й самовоскресіння. (П-2:150).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me