самопереростання

самоперероста́ння

Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і переростання.

...втрачаєш право самоуникання,

самопереростання скрайніх меж

і, розминувшись із самим собою,

ти почезаєш у незгоді вчинків... (ЧТ:35);

Отак: живи — і скній, живи — і скній,

і як дійдеш самопереростання,

і як збагнеш: ти власна жертва й кат,

тоді збагнеш і смерть, як припадання

до обрію, як утрату всіх утрат. (П-1:203).