самоповертання

самоповерта́ння

Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і повертання.

Тиші дай:

зупину. Абож – самоповертання

до роздоріж. (ЧТ:112);

оця утеча в самоповертання

це ніби виснений в дитинстві сон... (ЧТ:166).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me