самоповертання
самоповерта́ння
Я, с., інд.- авт. Похідне від само... і повертання.
Тиші дай:
зупину. Абож – самоповертання
до роздоріж. (ЧТ:112);
оця утеча в самоповертання —
це ніби виснений в дитинстві сон... (ЧТ:166).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me