самопрочування

самопрочува́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і прочування (від почування).

Ти ще на лезі самопрочування,

на пласі спогадів-передчуттів

блаженного кінця... (ЧТ:145).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me