самопідтверджувати
самопідтве́рджувати
Ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і підтверджувати.
Ще, слава Богу, тьмяний стовбур совісті
признатись може весь до незбагненного,
котре самопідтверджує її
і втаємничує... (П-2:101).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me