самопідтверджувати

самопідтве́рджувати

Ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і підтверджувати.

Ще, слава Богу, тьмяний стовбур совісті

признатись може весь до незбагненного,

котре самопідтверджує її

і втаємничує... (П-2:101).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me