самосебезмертвілий

самосебезмертві́лий

А, -е, інд.-авт. Похідне від само..., себе і змертвілий. Той, що робить себе мертвим.

...я згубився — сотнями відбитків

самосебезмертвілого в довірах

і нахиляннях до безодні світу,

котра гогоче тьмою, мов яскиня

неолітична... (ЧТ:31).