семигори
семиго́ри
Гір, мн., інд.-авт. Похідне від сім і гори.
І що кигиче в мертвій цій пустелі?
Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра.
О семигори горя, цвинтар велій,
і я тут згину, як прийде пора? (П-1:100).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Семигори — Семиго́ри множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови