семигори

семиго́ри

Гір, мн., інд.-авт. Похідне від сім і гори.

І що кигиче в мертвій цій пустелі?

Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра.

О семигори горя, цвинтар велій,

і я тут згину, як прийде пора? (П-1:100).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Семигори — Семиго́ри множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови