1. Словник поетичної мови Василя Стуса

скиміти

скимі́ти

Млю, -миш, недок., розм., рідко. 1. Видавати протяжні, жалібні звуки. 2. Тихо, жалібно плакати. 3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти.

...а те, що довго раною скиміло,

острупне, виболіє, віддалить, відімре. (ЧТ:148).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиміти — скимі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скиміти — -млю, -миш і скимліти, -лю, -лиш; мн. скимлять, недок., розм., рідко. Те саме, що скімлити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скиміти — СКИМІ́ТИ, млю́, ми́ш і СКИМЛІ́ТИ, лю́, ли́ш; мн. скимля́ть; недок., розм., рідко. Те саме, що скі́млити. Наш старий собака Вовчок знову падав йому до ніг, крутився, лащився, скимів, скакав на плечі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. скиміти — СКИМІ́ТИ, млю́, ми́ш і СКИМЛІ́ТИ, лю́, ли́ш; мн. скимля́ть; недок., розм., рідко. Те саме, що скі́млити. Наш старий собака Вовчок знову падав йому до ніг, крутився, лащився, скимів, скакав на плечі (С. Ол. Словник української мови в 11 томах