смертеіснування
смертеіснува́ння
Я, с., інд.- авт. Похідне від смерть і існування.
Сховатися од долі – не судилось.
Ударив грім — і зразу шкереберть
пішло життя. І ость ти — все, що снилось,
як смертеіснування й життєсмерть. (П-1:83).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me