смертеіснування

смертеіснува́ння

Я, с., інд.- авт. Похідне від смерть і існування.

Сховатися од долі – не судилось.

Ударив грім — і зразу шкереберть

пішло життя. І ость ти — все, що снилось,

як смертеіснування й життєсмерть. (П-1:83).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me