смеркальний
смерка́льний
А, -е, інд.-авт. Прикм. до смерк.
Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,
як перламутри досвітків смеркальних
чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me