смеркальний

смерка́льний

А, -е, інд.-авт. Прикм. до смерк.

Коханий ретязь урвався і просипав краплі крові,

як перламутри досвітків смеркальних

чи розсипи світанних вечорів. (ЧТ:146).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me