1. Словник поетичної мови Василя Стуса

споловілий

сполові́лий

А, -е. Дієпр. акт. мин. ч. до споловіти.

Вижовкни, світе мій,

від води і від берега вижовкни,

споловілим піском упади (ЗД:44).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споловілий — сполові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. споловілий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
  3. споловілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до споловіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споловілий — СПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до сполові́ти. Тритонка .. котилася і котилася між буйними стінами споловілої пшениці (Яків Баш); Скрипник – сухий, миршавий парубчак у споловілих галанцях та молдуванській сорочці (М. Словник української мови у 20 томах
  5. споловілий — СПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сполові́ти. Тритонка.. котилася і котилася між буйними стінами споловілої пшениці (Баш, Надія, 1960, 237); Скрипник — сухий, миршавий парубчак у споловілих галанцях та молдуванській сорочці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах