спроневірений

спроневі́рений

А, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. до спроневіра.

Туди, де неприхищеність

старечого знесилля, де журба

торохкає об стіни

мов горох,

де стеля нахилилась, ніби віко

віддавна спроневірених надій? (ЧТ:96);

Із чорної невіді зву я тебе — накликаю,

витаю, мов дух, спроневірений, чорний, жалкий... (ЧТ:109).