ставітри

Ів, мн., інд.-авт. Похідне від сто і вітри.

На цих шалених ставітрах,

де ні коня, ані дороги,

звіряй свій крок за знаком Бога —

і попри смерть і попри жах. (П-1:131).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me