стасвіти

Ів, мн., інд.-авт. Похідне від сто і вітри.

О те моє відьомське вариво, та колотнеча стасвітів,

о те чадне жагуче марево вгорнуло горло і до брів

сягнуло... (П-2:127).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me