стасвіти
Ів, мн., інд.-авт. Похідне від сто і вітри.
О те моє відьомське вариво, та колотнеча стасвітів,
о те чадне жагуче марево вгорнуло горло і до брів
сягнуло... (П-2:127).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me