стозмій
стозмі́й
Я, ч., інд.-авт. Похідне від сто і змій.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився, стозмій! (П-1:73).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
стозмі́й
Я, ч., інд.-авт. Похідне від сто і змій.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився, стозмій! (П-1:73).