стозорий

стозо́рий

А, -е, інд.-авт. Похідне від сто і зір.

Тільки сіль, і вода, і житняк,

і світанок, і ніч, і стозора

небезпека, і сонна і хора

ця душа — вирушає успак! (П-1:105).