сторіки

сторі́ки

Сторік, мн., інд.-авт. Похідне від сто і ріки.

Там сторіки

плачів батьківських і гарячий чад

смеркових дум. (ЧТ:96);

Хай край святиться. За горою

сторіки чорної ропи. (П-2:173).