сторозтриклятий

А, -е, інд.- авт. Похідне від сто і розтриклятий.

Аби лиш подолати гнів,

сторозтриклятий гнів здолати,

я б поіменно міг назвати

усіх братів, усіх катів. (П-1:30).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me