стопровальний
стопрова́льний
А, -е, інд.- авт. Похідне від сто і провальний.
Око ока ми,
не навчені подосі видивляти
довкіл і не обрушувати горя
сухі тороси в стопровальний діл. (П-2:64).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me