стопровальний

стопрова́льний

А, -е, інд.- авт. Похідне від сто і провальний.

Око ока ми,

не навчені подосі видивляти

довкіл і не обрушувати горя

сухі тороси в стопровальний діл. (П-2:64).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me