стопровалля

стопрова́лля

Я, с., інд.-авт. Похідне від сто і провалля.

Якась лежить на нас печаль.

І чим ми Бога прогнівили,

Іване-брате? Скільки сили

втелющили до стопроваль. (П-2:160).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me