стопровалля
стопрова́лля
Я, с., інд.-авт. Похідне від сто і провалля.
Якась лежить на нас печаль.
І чим ми Бога прогнівили,
Іване-брате? Скільки сили
втелющили до стопроваль. (П-2:160).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me